Просвітницька кампанія "Уважні батьки" https://www.facebook.com/CarefulParentsUkr

Небезпечний інтернет: секстинг як сучасна загроза для дитини в мережі

 

Небезпечний інтернет: секстинг як сучасна загроза для дитини в мережі

Підлітки у всі часи хотіли мати нових друзів, будувати перші романтичні відносини та пізнавати власну сексуальність. Але ж із розвитком технологій ці дії набувають нових форм, а необережне поводження в інтернеті може нести загрози.

У більшості телефонів підлітків є камера та доступ до інтернету. А це вже половина справи, необхідної для секстингу. Анастасія Дьякова, національний експерт із захисту дітей від насильства Уповноваженого Президента України з прав дитини, підготувала матеріали, які допоможуть виявити та нейтралізувати вплив нової загрози для дитини в мережі – секстинг.

Секстинг – це пересилання особистих інтимних фото/відео/текстів через інтернет та мобільний зв’язок. Для цього можуть використовуватися як соціальні мережі, так і додатки для обміну повідомленнями.

Направду, проблема секстингу актуальна не лише для підлітків, а і для дорослих. Учені навіть досліджують як секстинг впливає на рівень вірності у парі, але ж коли мова йде про дітей, варто враховувати, що наслідки можуть бути іншими, вкрай негативними.

Як попередити та вберегти дітей від секстингу?

Не забороняйте дітям використовувати інтернет чи соціальні мережі – вони все одно знайдуть шлях як це зробити без вашого дозволу, але ж такому разі ваші шанси на захист дитини та попередження ризиків значно зменшаться.

Обговоріть з дитиною види інформації, якою можна чи заборонено ділитися в інтернеті. Розкажіть про оманливу безпеку та конфіденційність в мережі. Інколи здається, що повідомлення залишиться тільки між двома, хто поділився фото, та це не так. Поясніть, що будь-що розміщене в інтернеті вже ніколи не буде секретним чи повністю видаленим.

Наприклад, дитина (чи отримувач фото) може втратити свій телефон/планшет, чи його можуть викрасти, зламати сторінку у соціальних мережах, після чого фото стануть доступні загалу. Злочинці можуть викласти їх, у кращому випадку, на сторінку у соцмережах чи на сайт знайомств, а у гіршому – на сайт з дитячою порнографією. Хоча все може починатися зовсім з забавки та гри.

Розкажіть про приклади з реального життя. Є купа гучних скандалів, пов’язаних з надсиланням інтимних матеріалів, які завдали проблем дорослій людині. Спочатку запитайте дитину, що вона думає про цю ситуацію та чому вона могла статися. Далі запитати, чи відбувається таке в школі/класі підлітка та як він до цього ставиться. Чи знає він, що хтось змушує його друзів надсилати такі фото?

Розкажіть про «тест білборду». Перед тим, як надсилати будь-яке повідомлення необхідно подумати: «Чи готовий/а я побачити це на білборді біля моєї школи? Яке враження це викличе у оточуючих?». Якщо немає готовності побачити таке біля школи, то краще відмовитися від надсилання такого повідомлення.

Детальніше за посиланням: .секстинг як сучасна загроза дитині в мережі Інтернет

 

  16 листопада відзначається Міжнародний день Толерантності. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО.

Слово "Толерантність" походить від латинського "tolerans", яке має значення "зносити, витримувати, терпіти, виявляти стійкість, витривалість".

:

          К.Сітаран, Р.Колделл запропонували Кодекс етіки міжкультурного спілкування

1. Усвідомлюй, що ти не створюєш світових стандартів.
2. Стався до культури аудиторії з тією ж повагою, якби ти ставився до своєї власної.
3. Не суди про цінності, упередження та звичаї інших культур з точки зору своєї власної.
4. Завжди пам'ятай про необхідність розуміння культурної основи чужих цінностей.
5. Ніколи не розраховуй на перевагу твоєї релігії над іншою.
6. Поважай традиції, пов'язані з одягом, та які прийняті в інших культурах.
7. Не вважай колір шкіри "природною" основою взаємовідносин з людьми
8. Пам'ятай, що кожна культура, якою б малою вона не була, має що запропонувати світові, але немає такої культури, яка б мала монополію на всі аспекти.
9. Завжди пам'ятай, що жодні наукові дані не підтверджують переваги однієї етнічної групи над іншою. 

 18 листопада - Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

       18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Україна відзначає цей день разом з іншими європейськими країнами. За оцінками, кожні 9 хвилин на веб-сторінці демонструються діти, які зазнали сексуального насильства та приблизно кожна п'ята дитина в Європі є жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, і в 70-85% випадків кривдником є той, кого дитина знає.

       Робота з дітьми, які стали жертвами сексуальної експлуатації, повинна включати наступне:
- Первинний контакт (виявлення, інформуванння, мотивування);
- Створення безпечного середовища;
- Первинну допомогу (задоволення термінових потреб дитини);
- Поглиблену психосоціальну оцінку;
- Розробку/корекцію плану надання допомоги;
- Реабілітаційну роботу (надання всебічної допомоги);
- Оцінку ефективності надання допомоги; закриття випадку та ресоціалізацію (повернення в дитячий будинок, сім'ю, поновлення соціальних зв'язків).
        Пропоную переглянути відео "Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки", яке знаходиться за посиланням: 

Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки

Базові навички безпеки для наших дітей

Дорослі й діти із захопленням дивляться телепередачі про екстремальне виживання в умовах вічної мерзлоти або джунглів і, швидше за все, хотіли би бути схожими на мужніх героїв, про яких там розповідають. Але навички виживання, що допоможуть зберегти наших дітей цілими й неушкодженими, насправді більш прості та прозаїчні.

Пропонуємо звернути увагу на чотири навички, якими неодмінно повинна володіти кожна дитина, щоб залишатись у безпеці в наш непростий час.

1. Що робити, якщо дитина загубилась?

Дитина, яка загубилася, – це перелякана дитина і, як правило, її перша інстинктивна реакція – почати активні пошуки своєї сім'ї. Навчіть дітей залишатись на тому місці, де вони усвідомили той факт, що загубились. Переконайте їх, що, незалежно від того наскільки їм страшно, вони повинні твердо знати, що ви їх шукаєте, і якщо вони будуть продовжувати рухатись і метушитися, знайти їх буде набагато складніше.

Переконайтеся, що у вашої дитини завжди є із собою недорогий мобільний телефон. Якщо ж ви вирушаєте на заміську прогулянку або в похід, ваша дитина повинна бути вдягнена в яскравий одяг і при ній (у рюкзаку чи в кишенях) повинні бути свисток і пляшка води, які допоможуть їй протриматись і швидше отримати допомогу дорослих.

2. Якщо дитина залишається вдома сама

Діти повинні знати, що їм робити, коли вони залишаються вдома самі. Дуже важливо, щоб дитина не давала жодної конкретної інформації по телефону стороннім людям (наприклад, не називала свого імені або імені батьків, не називала вашу адресу й не повідомляла про те, що крім неї вдома нікого немає).

Розробіть конкретні рекомендації для ваших дітей на той випадок, коли вони знаходяться вдома самі. Підготуйте їх таким чином, щоб вони відчували себе впевнено в максимально можливій кількості ситуацій (пожежа, повінь, дзвінки від сторонніх по телефону та у двері тощо).

Обов'язково навчіть дитину нікому не казати про те, що вона перебуває вдома сама. Ви можете перевести телефон у режим автовідповідача або навчити дитину казати всім, що її батьки зараз зайняті й не можуть підійти до телефону, і попросити, щоб абонент передзвонив пізніше.

Ваша дитина ніколи не повинна відчиняти двері незнайомим людям, таким як майстру з ремонту будь-чого, малознайомим сусідам або тим людям, які кажуть, що в них якась термінова справа.

Використовуючи рольові ігри, змоделюйте різні ситуації та способи поведінки дитини, коли вона залишається сама. Перевірте її навички, викликаючи її по телефону (цю роль може виконати ваш друг/подруга) або постукавши у двері. Нехай дитина скаже щось на зразок: «Моя мама втомилась і спить. Вона вам передзвонить».

Змоделюйте різні надзвичайні ситуації. Наприклад, що робити, якщо у двері дзвонять і кажуть, що прийшли з поліції. У цьому випадку дитина повинна сказати цим людям, що спочатку вона зателефонує у відділення поліції для підтвердження їх візиту або звернеться до батьків по роз'яснення, перш ніж відчинить двері.

Переконайтесь у тому, що ваша дитина знає, кому зателефонувати у випадку надзвичайної ситуації. У її мобільному телефоні повинні бути всі важливі телефонні номери, включаючи надійних сусідів, родичів і, звісно, усі телефони батьків і рятувальних служб, таких як МНС, поліція, швидка допомога й служба газу.

Перевірте, чи знають ваші діти, починаючи із п'яти років і старше, про те, як заблокувати й розблокувати всі двері й вікна у вашій квартирі. Вони також повинні знати, як працює система сигналізації, якщо вона встановлена, а також знати, де знаходиться вимикач, який подає й вимикає електрику у вашому домі, на випадок, якщо загориться розетка або мережа дротів і її треба буде заливати водою.

Дайте дітям чіткі інструкції про те, що їм слід робити у випадку пожежі або при прориві водопровідних труб. Поясніть їм, як перекрити воду у випадку протікання.

3. Що робити, якщо потрібна невідкладна медична допомога

З раннього віку діти повинні знати всі номери екстреного звернення по допомогу. Щоб дитина не розгубилась в екстремальній ситуації, їй буде потрібна попередня практика. Витратьте деякий час на те, щоби потренуватись робити телефонні дзвінки до відповідних служб, і навчіть, як правильно передати детальну інформацію оператору, уважно слухати, виконувати всі його інструкції й залишатись на лінії, доки не прибуде допомога. Переконайтеся, що дитина добре знає свою домашню адресу, що дозволить медикам швидше дістатись до вас. Крім того, розкажіть дитині про те, що вона повинна робити сама, якщо поріже палець або обпечеться.

4. Дитина повинна стежити за тим, що відбувається

Ця навичка може допомогти вашій дитині уникнути багатьох небезпечних ситуацій. Просто діти повинні добре володіти інформацією про те, які події відбуваються навколо, які люди їх оточують. Батьки можуть допомогти дітям стати більш уважними й більш усвідомлено ставитись до цих подій за допомогою ігор, тематикою яких буде дана навичка.

Якщо ви йдете пішки або пересуваєтеся за допомогою автотранспорту, питайте у своїх дітей, як вони думають, в якому районі й на якій вулиці ви знаходитесь, яка буде наступна зупинка, як називається автомобіль, який зараз проїжджає повз вас.

Коли ви прямуєте додому, питайте в дітей, як саме, в якому напрямку вам треба рухатися, щоб дістатися швидше. Попросіть дітей заплющити очі та сказати вам, в який одяг одягнені присутні. Заохочуйте дітей розбиратись у номерних знаках автомобілів, у їхніх марках, військових званнях і знаках службових машин екстрених служб.

Усвідомлюючи своє оточення, діти швидше зможуть уникнути людей з недобрими намірами й інших небезпечних сценаріїв. Просто навчіть їх бути уважними й пильними. Розкажіть, якими зовнішніми ознаками й особливостями поведінки відрізняються люди з недобрими намірами. Тренуйтесь та отримуйте задоволення. Цілком можливо, що навички, набуті за допомогою ігор, допоможуть вашим дітям (і вам теж) уникнути неприємностей.

http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/3024/

Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні

Складні соціально-політичні події, що відбуваються в Україні, так чи інакше позначаються на життєдіяльності всього населення країни. Цим і зумовлена необхідність підготовки збірки методичних рекомендацій з проблем формування навичок безпечної поведінки та інформування про те, яку і де допомогу можгуть отримати люди, які її потребують. Посібник «Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні»  містить практичні розробки для проведення занять з учителями, дітьми та батьками, які були обговорені досвідченими тренерами на Всеукраїнському навчально-організаційному семінарі «Можливості отрим_ання допомоги у період конфлікту в Україні».
 metod_pravila-bezpeky-ta-otriman_dopomogy-1.pdf

Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період

Буремні події останніх місяців показали значення і велику цінність окремої особистості, її роль у суспільно-історичних змінах. Одночасно стала очевидною необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам.

Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи вказали всім працівникам психологічної служби, керівникам освітніх установ і закладів освіти на необхідність якнайшвидше розгорнути на базі навчальних закладів пункти надання соціальної і психологічної допомоги усім учасникам подій, постраждалим та переселеним.Співробітники УНМЦ ППСР разом з фахівцями ряду громадських організацій, підготували збірку методичних рекомендацій для педагогічних працівників та працівників психологічної служби з проблем терапії наслідків стресів і дистресів, гострих емоційних станів, переживання горя і втрат – "Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період"  

 metod_konflikt.zip